Яку вибрати рушникосушку?

Що спільного між сучасною, сяючою ексклюзивною сантехнікою, акрилом та іспанським кахлем ванною кімнатою в новому елітному будинку та суміщеним санвузлом стародавньої "хрущовки"? Об'єднує їх те, що на стіні обох завжди є химерно вигнута труба, іменована в народі "полотенчик". Втім, точніше його буде називати "трубчастою рушникосушкою". Чи варто взагалі зупиняти увагу на цьому простенькому предметі, який став настільки звичним, що ми його давно не помічаємо? Варто, хоча б тому, що ринок пропонує нам величезний вибір рушникосушок, які відрізняються одна від одної не тільки формою і кольором, а й ціною, що інколи різниться в кілька разів за практично однакового зовнішнього вигляду. Чи варто переплачувати?

Перед тим, як іти в магазин, давайте ще раз згадаємо, що таке рушникосушка, і як її підключають. Взагалі-то вона належить до сімейства трубчастих опалювальних приладів, і, крім сушіння білизни, має ще й нагрівати ванну кімнату до комфортної температури. Встановити рушникосушку можна тільки там, де є централізована система гарячого водопостачання (ГВП). З одного боку це добре.

Рушникосушка фактично дає нам можливість сушити невелику кількість вологої білизни абсолютно безкоштовно, тому що за гарячу воду в системі ГВП ми заплатили б і без неї. Але, отримуючи безплатний сир, все ж доводиться платити хоча б за мишоловку. У нашому випадку - за рушникосушку. Річ у тім, що вода, яка циркулює в системі ГВП, збагачена киснем повітря. Повітря в сукупності з гарячою водою створює ідеальні умови для інтенсивної корозії внутрішньої поверхні сталевих труб, що утворюють систему ГВП, зокрема - і рушникосушки. Якщо сказати простіше - від води рушникосушка іржавіє. Цим, однак, проблема не вичерпується.

Крім іржі, внутрішня поверхня рушникосушки поступово вкривається відкладеннями кальцію, заліза та інших домішок, які є в гарячій воді, і поступово це призводить до зменшення внутрішнього діаметра труби, з якої її виготовлено.

Тепер ви вже знаєте, що якісна рушникосушарка обов'язково повинна мати внутрішню поверхню, захищену від корозії та утворення накипу. Втім, якщо ви віддаєте перевагу регулярно його замінювати - справа ваша. Усім іншим раджу одразу заплатити суму, яка позбавить вас від регулярного виконання не дуже приємних і не найдешевших сантехнічних робіт з її заміни.

Обираючи рушникосушку, пам'ятайте, що скупому зазвичай доводиться платити більше одного разу.

Отже, ми прийшли в магазин. Почнемо з імпорту. Очі, треба сказати, розбігаються від розмаїття сяючих нікелем виробів, створюючи відчуття того, що ти помилково потрапив у ювелірний магазин. Але не вірте привабливому блиску! Річ у тім, що багато чого з цих чудес виготовлені з тонкостінної сталі і взагалі не мають антикорозійного покриття. Як же, вигукнете ви, адже в європейських будинках точно такі самі рушникосушки служать десятиліттями!

Так, служать. Але там рушникосушку вбудовують у систему опалення, в якій сам теплоносій не має шкідливих домішок, а з нього ще й видаляють практично все розчинене повітря. Такі прилади поширені й у нас, але тільки в будинках з індивідуальними тепловими пунктами і вбудовуються в систему опалення. Якщо їх поставити у звичайній квартирі, вони гарантовано вийдуть з ладу вже за кілька місяців. Утім, зазвичай сантехніки знають про цю властивість імпортних рушникосушарок і попередять вас про марність вашої покупки та відмовляться встановлювати такий прилад.

Але не все так погано. Насправді, існують і у зарубіжних виробників маса моделей, адаптованих до суворих умов. Ті, хто вже засумнівався в надійності зарубіжних, можуть сміливо брати рідні, українські. Вони-то точно враховують особливості нашого національного теплопостачання.

Давайте розбиратися далі. Рушникосушки бувають звичні М- і П-подібні, а також дизайн-радіатори найрізноманітніших форм.

Перші зазвичай роблять із товстостінної сталі, або чорної, захищеної цинковим покриттям, або нержавіючої.

Як варіант - рушникосушка із сантехнічної латуні.

Сталеві рушникосушки служать довго. Утім, років через десять у них все ж зменшується внутрішній діаметр через відкладення на стінках, але при цьому вони зберігають працездатність.

Дизайн-радіатори більш різноманітні. Зовнішня поверхня рушникосушки такого типу буває пофарбованою, полірованою і хромованою. На ринку представлені також дизайн-радіатори і з кольорових металів (мідь, латунь).

Не найкраща рекомендація - це вироби з чорної сталі. Незважаючи на внутрішню антикорозійну обробку, їхня надійність у реальних умовах експлуатації, м'яко кажучи, низька.

Сучасні рушникосушки мають високу тепловіддачу. Не зайвим буде подбати про встановлення автоматичного терморегулятора або хоча б спеціальних регулювальних вентилів. Такі пристрої випускають спеціально для встановлення у ванних кімнатах, тому вони мають відповідний дизайн, що не псує інтер'єру.

І наостанок кілька слів любителям радикальних рішень. Їм пропонуємо взагалі відмовитися від рушникосушок, що підключаються до системи ГВП, а перейти на електричні. Вам тоді не потрібно буде ламати голову над прокладанням додаткових труб і про інші сантехнічні премудрості. Однак будьте готові до того, що рахунок за електроенергію "трішечки" зросте.